Вже втретє КОКПНЗ “Мала академія наук учнівської молоді” проведено обласну інтернет-конференцію “Україна соборна”, підсумки якої підведено напередодні Дня Конституції України. Мета конференції – вшанування багатовікової історії національного державотворення, засвідчення поваги до подвигу борців за свободу, незалежність і територіальну цілісність держави, єднання суспільства у справі розбудови України як високорозвиненої демократичної європейської держави, консолідації історичної пам’яті нації.
Пропонуємо ознайомитись з роботами учнів-членів Київського обласного територіального відділення МАН, які стали учасниками конференції.
Соборність… Що собою знаменує це слово? Як його можна трактувати та тлумачити?
Тлумачення слова «соборний» в академічному тлумачному словнику, трактується як об’єднаний; неподільний[1]. За іншим визначенням: «соборність – морально-філософський і соціальний принцип, фундаментальними положеннями якого є: відповідальність усіх за всіх, єдність індивідуального і загального, взаємне духовне збагачення і розвиток» [2].
Для України соборність відігравала велике значення ще з часів сивої Руси-України, з часу збирання майбутніх українських земель. Київські князі прагнули соборності, централізації, щоб утримати владу в руках та контролювати великі розрізнені з численними племінними союзами території. Соборності хотіли гетьмани, щоб зібрати докупи розірвану, розшматовану та розчленовану між Московією-Росією та Річчю Посполитою-Польщею Україну. До неї прагнули просвітителі ХІХ століття, кириломефодіївці. Її намагалися творити в ході революції 1917-1921 років та національно-визвольних змагань першої половини ХХ століття. Вона була на устах в усіх на початку 90-х років ХХ століття, у 2000-х роках та стала надзвичайно актуальною з 2014 року.
В основі соборності лежать багато складових: політика, економіка, психологія, філософія, історія, яка є фундаментом та цементуючим матеріалом всього.
Кожна історична особа, кожна історична подія так чи інакше відігравали і відіграють певну роль у підтримці або запереченні ідеї соборності нашої держави. Тому, досліджуючи історичні процеси, незважаючи на час, місце, постаті які вивчаємо, ми вносимо свою лепту у становлення та соборність України, нації, народу, пишемо, творимо і соборуємо її історію та державність.
Досліджуймо і пишімо історію! Допомагаймо нашій державі у важкий для неї час: період незгод, нестабільності, АТО, карантину, перехідний реформенний період, епоху змін, період розбудови і перебудови!
Вивчення достовірної і достеменної, невидуманої і нетрактованої ніким історії допоможе Україні постати із попелу, визначитися із своїм напрямом у зовнішній та внутрішній політиці, економічній сфері, створити філософію та психологію українця націоналіста-патріота який з толерантністю відноситиметься до інших націй, але у той же час гордо, з високо піднятою головою достойно представлятиме себе та свою державу у світі.
Вивчаймо історію! Досліджуймо і творімо її! Будуймо Україну разом! Єднаймося і братаймося. Пам’ятаймо ХТО МИ!.. І шануймося! Бо ми того варті!
Бондаренко Галина
[1] Словник української мови: в 11 томах. Том 9, К. 1978. С. 433.
[2] Соборність. Великий тлумачний словник сучасної мови. URL: https://slovnyk.me/dict/vts
