Юні обличчя, погляди, що прагнуть пізнання нового, сучасного, ще мало дослідженого. Нестримна енергія пошуку істини, нові гіпотези і відкриття, нові враження та відчуття! А ще – несамовите хвилювання і впевненість: “Я зможу!”. Саме такою видалася обласна учнівська науково-практична конференція “Філософський симпозіон – 2021” для юних дослідників Київського обласного територіального відділення МАН України.

Учасники конференції мали можливість презентувати свої наукові дослідження в площині теми «Світ. Людина. Культура. Духовність” за кількома напрямами: “Мистецтво: історія та сучасність”, “Релігія та культура”, “Людина і світ”, “Мова й мовлення в комунікативному просторі”.

Відкрила “Філософський симпозіон-2021” заступник директора КОКПНЗ “Мала академія наук учнівської молоді” Ольга Терехова, координатор цього проєкту, яка розповіла учасникам про особливості та важливість участі юних дослідників Київщини в учнівських наукових конференціях, адже це перший крок до успіху на всеукраїнських та міжнародних конкурсах-захистах дослідницьких робіт.

 Особливої експресії та колориту додав учнівській науково-практичній конференції виступ кандидата філософських наук, методиста відділу освітніх програм Національного центру “Мала академія наук України” Віталія Щепанського, який запропонував учасникам власні філософські роздуми в дослідженні “Погода, любов і аніме”: проблема трансформації світогляду і клімату як виклик у ХХІ столітті”.

А далі – три години неймовірного драйву від юних філософів Київського обласного територіального відділення МАН України, яких цікавлять проблеми української культури і духовності, історичне минуле і сучасність, проблеми морального вибору і “кодексу честі”, мовної комунікації і перекладу, місце духовності у світі цінностей сучасної молоді, перспективи розвитку українського кіно- та фотомистецтва. А ще – як нам, українцям, не втратити свою автентичність, національну культуру, споконвічні традиції українського народу. Можливо, серед цьогорічних учасників “Філософського симпозіону” з’явиться новий Сковорода чи  Курбас, Вернадський чи Грушевський, Довженко чи Яблонська?

Беззаперечним є той факт, що нам є ким пишатися.